Описание
Історія рідної 68 школи
Як все починалося?!
В 1953 році, рішенням адміністрації шахти 4-5 «Микитівка» (зараз шахта ім.Ізотова), були виділені кошти для будівництва будинку семирічної школи №14. Вона розміщувалась в той час в одному із бараків біля шахти. В травні 1953 року будівництво було почато, а в серпні 1954 – закінчено.
У зв’язку з тим, що кількість учнів семирічної школи №14 була невеликою (137 учнів) і зайняли вони всього п’ять класних кімнат із 12, рішенням Донецького обласного виконкому Ради депутатів трудящих, за клопотанням Горлівського міського відділу народної освіти була відкрита в цьому ж будинку семирічна школа №68 з російською мовою навчання.
Выписка из приказа №1157
По Донецкому областному отделу народного образования От 2 июня 1954 года На основании решения №271 от 15 мая 1954 года Донецкого областного Совета депутатов трудящихся
ПРИКАЗЫВАЮ:
Открыть в г.Горловке (Никитовский район) семилетнюю школу №68 разместив её в здании школы №14
Заведующий облОНО Евтухов
В семирічній школі №68 в рік відкриття нараховувалася 337 учнів. Їх навчали 17 вчителів. Першим директором був Двоєнко А.Д. Навчальна база була слабкою – мали тільки один хіміко-біологічний кабінет. В 1956 році силами батьків,учнів, та вчителів почали будувати шкільні майстерні.
У 1957 році в школі вже навчалося 567 учнів. Число вчителів виросло до 34. Директором призначено Гітмана Я.Б.
Выписка из решения
Донецкий областной Совет депутатов трудящихся
Исполнительный комитет
От 17 июня 1957 года В связи с увеличением контингента учащихся старших классов в школе №68 г.Горловки и отсутствие возможности охватить обучением старшеклассников в близлежащей средней школе№10, реорганизовать семилетнюю школу №68 г.Горловки в среднюю.
ПЕРШІ КРОКИ
Це були роки п’ятирічок, будівництва міста, нових підприємств та районів. Головне місце у виховній роботі з молоддю була організація комсомольської та піонерської спілок у школі. Великого значення в ті роки набула організація клубів інтернаціональної дружби. В школі№68 такий клуб було організовано у 1959 році. Члени клубу зустрічалися з представниками В’єтнаму, Болгарії, Куби, вели переписку зі школярами Естонії,Білорусії, НДР.
У вересні 1964 року було оголошено конкурс на кращий проект шкільного стадіону, а вже восени 1965 року над новим шкільним стадіоном урочисто здійнявся прапор першої шкільної спартакіади. Чисельність учнів виросла до 1000 чоловік. Особливо багато було старшокласників. Комсомольці багато працювали на будівництві прибудови до школи у 1965-1966 роках. У 1971 році клуб інтернаціональної дружби був реорганізований у клуб «Пошук». Його керівником стала організатор позакласної та позашкільної роботи Субарева В.А. Клуб «Пошук» став ініціатором організації у школі музею бойової слави. Клуб проводив велику роботу по розшуку родичів воїнів, загиблих при визволенні Горлівки від німецько-фашистських загарбників. Так клубом «Пошук» було встановлено, що у братській могилі Соцгородка Микитівського району (Бессарабка) поховані бійці Олейніков І.І. та Карнаухов М.П. У 1972 – 1973 роках у школі було організовано зустрічі із сестрою Олейнікова І. та жінкою і дочкою Карнаухова М. 5 квітня 1973 року вперше у школі було проведено захід «За того парня» на честь дня народження Олійнікова І.. Це свято стало у школі традиційним. І понині 5 квітня школярі вшановують пам'ять воїнів та відвідують ветеранів Великої Вітчизняної війни.
ЛЕТЯТЬ РОКИ
У 70-80 роках школа досягла великих успіхів у спорті. Школа виростила спортсменів розрядників, які на міських, обласних, республіканських змаганнях посідали призові місця. Клуб «Пошук» продовжував збирати матеріали для шкільного музею. Випускники школи виконували свій інтернаціональний обов’язок, приймаючи участь в Афг
